Виховна година: «Негативні думки в позитивне русло»
Мета. Ознайомити учнів зі шляхами подолання стресу; розглянути такі поняття, як «релаксація», «аутотренінг», «самовиховання»; навчати практичного володіння навичками релаксації; заохочувати учнів до ведення здорового способу життя.
Вчитель.
—Розкрийте зміст поняття «стрес».
—Назвіть типові причини виникнення стресу.
—Яке ваше ставлення до таких висловів.
—Розпізнати джерела надмірного стресу легко. (Це твердження правильне тільки наполовину. Багато людей можуть легко виявити причину стресу шляхом усвідомлення стресових симптомів і зовнішніх чинників. У деяких людей ознаки стресу не розвиваються доти, доки не зникне стресор. У таких ситуаціях стресові симптоми мають прояв психологічного та фізичного виснаження).
—Усі люди на стрес реагують однаково. (Це твердження помилкове. Всі ми індивідууми й реагуємо на стрес по-різному. Тому й порушення, що виникають після стресової ситуації, різні й мають різний перебіг та піддаються різним формам лікування).
(Учитель пропонує учням подумати разом: які ж найгостріші проблеми стресу? В процесі обговорення виникає проблема подолання стресового стану).
Робота з термінами
Стресор — чинник, який викликає стан стресу (наприклад: загроза, небезпека, образа, інформаційне перевантаження).
Релаксація:
а) довільне чергування напруження та розслаблення м'язів;
б) процес повернення системи зі стану нерівноваги у стан рівноваги.
Самовиховання — керівництво діяльністю, спрямованої на зміни власної особистості відповідно до свідомо поставленої мети, ідеалів і сталих переконань.
Самоконтроль (перевірка) — оцінка суб'єктом своїх дій на основі особистісно значущих мотивів та установок, яка полягає в поєднанні аналізу й корекції відносин між метою, засобами і наступними діями.
Навіювання — процес впливу на психічну сферу людини, пов'язаний зі зниженням свідомості й критичності в процесі сприймання та реалізації навіюваного змісту.
Вчитель. Існує думка, що більшість стресів у житті людини ініційована самою людиною. Г. Сельє підтримує це твердження, завіряючи, що стрес це не те, що з нами трапляється, а те, як ми це сприймаємо.
Щоб витримати стрес, треба не боятися його, а бути до нього готовим.
Тренування стійкості може значно знизити нервове напруження, а отже, й нераціональну затрату енергетичних резервів організму. Для цього необхідно в повсякденному житті вчитися володіти собою. Слід контролювати свою поведінку, свою реакцію на
все, що може спричинити неадекватні емоції; зусиллями волі треба вириватися з обтяжливих переживань, переводити свої негативні думки в позитивне русло. Комусь для цього досить просто «до поту» побігати, комусь — поставити улюблену аудіокасету, комусь — відвідати друга, а комусь — відкрити книгу.
Варто проаналізувати й спробувати позбутися тих стресових ситуацій, які ми створюємо самі, наприклад, через недостатню організованість.
Зупинімося на конкретних прикладах із життєвого досвіду дітей.
Для нормального функціонування нервової системи необхідно, щоб будь-яка робота чергувалася з відпочинком; здійснювати фізичні вправи чи працювати, що теж сприяє виходу накопиченої енергії.
Шляхи подолання стресового стану
Характер прояву стресу в людини залежить від- її індивідуальності. Тому люди для боротьби зі шкідливими наслідками стресу застосовують індивідуальні методи.
Метод глибокого дихання. Цей метод застосовують для прискореної релаксації Він ефективно знімає м'язове напруження й суб'єктивне відчуття тривоги, знижується частота серцевих скорочень.
Дихальна вправа складається з чотирьох етапів.
а) Знайдіть зручне положення. Покладіть ліву руку (долонею вниз) на середину живота, праву руку покладіть на ліву. Очі можуть бути відкриті, але із заплющеними очима легше виконувати другий етап.
б) Уявіть собі порожню посудину чи мішок, який знаходиться у вас усередині — там, де лежать ваші руки. Вдихаючи, уявіть
собі, що повітря входить через ніс, іде
вниз, і наповнює внутрішній мішок. Під час заповнення мішка повітрям ваші руки підніматимуться. Продовжуйте вдихати, уявляючи, що мішок повністю заповнився повітрям. Хвилеподібні рухи, які починаються в зоні живота, поширюються на середню та верхню частини грудної клітки (вдихати слід дві секунди, з часом збільшити до трьох секунд).
в) Затримайте дихання — повітря в середині мішка. Повторюйте подумки фразу: «Моє тіло спокійне». (Цей етап має тривати не більше двох секунд).
г) Повільно почніть видихати, звільняючи мішок. Упродовж цього процесу повторюйте подумки: «Моє тіло спокійне». Під час видиху відчуєте, як опускається живіт, грудна клітка. Ці вправи слід повторити 3—5 разів. Регулярне щоденне послідовне виконання цих вправ сформує у вас спокійніше ставлення до ситуації, антистресову установку.
Вчитель. Метод, який ми зараз розглянемо, розробив у Німеччині психотерапевт Шульц. Його широко застосовують у Європі. На першому етапі необхідно навчитися техніки релаксації. Краще робити це лежачи із заплющеними очима. Ми з вами зробимо це сидячи на стільчиках. Я спокійний, я зовсім спокійний. Моя права рука важка. Моя права рука тепла. Мій пульс рівний, ритмічний. Моє дихання рівне, спокійне. Я відчуваю тепло біля сонячного сплетіння. Мій лоб приємно прохолодний. Після розслаблення треба сконцентрувати свою увагу на «головній формулі». Наприклад, «Я знаю, що мені треба робити».
Коли ви відчуваєте, що готові закінчити сеанс, застосуйте формулу: «Я спокійний і бадьорий» і вийдіть з аутогенного занурення.
Корисними можуть бути різні формули. Наприклад: «Я вірю в свої можливості», «Я здатний до активних дій», «Я здатний відкрито виявити всі свої почуття».
Аутогенне тренування як свідомий вплив на емоції та інші психофізичні процеси дає можливість цілеспрямовано змінити свій настрій і самопочуття, ефективніше навчатися, проводити спортивні тренування, регулювати глибину й тривалість нічного сну, формувати рівень робочої активності, ефективно використовувати для відпочинку вільні хвилини, всебічно зміцнювати здоров'я.
Для подолання стресу є два найбільш уживані методи.
1. Подолати стрес цілком самостійно.
2. Звернутися до психотерапевта, щоб із його допомогою грамотно вийти зі стресу.
У людини, яка постійно відчуває тривогу, перебуває в стресовому стані, знижується рівень опору хворобам. Через що вірусне захворювання або будь-який функціональний розлад стають більш імовірними. До того ж стрес спричинює загострення хронічних захворювань, поглиблює наслідки перенесених хвороб або спадкових дефектів.
Про що, завдяки вивченій темі, ви дізналися і які висновки зробили?
Рекомендації щодо подолання стресових ситуацій та послаблення їхнього негативного впливу на організм.
1. Насамперед необхідно мати достатньо інформації про можливість подібних ситуацій.
2. Подумайте, як запобігти конкретним життєвим небезпекам, щоб не виникла очікувана критична ситуація, або спробуйте знайти способи її пом'якшення.
3. Не робіть поспішних висновків, не приймайте рішень похапцем у стані нервозності або істерії, до того як очікувана подія сталася. Не кваптеся напередодні самої події, виходячи зі своїх припущень, робити висновки — адже у ваших думках та уяві вже є достатньо «матеріалу», спроможного продукувати не завжди правильні
рішення.
Пам'ятайте, що більшу частину ситуацій, які викликають стрес, ви здатні вирішити самі, не вдаючись до допомоги спеціалістів.
Дуже важливо мати достатній запас енергії та сили волі для вирішення складних ситуацій — це одна із головних умов активного опору стресові. Не піддавайтеся паніці, не впадайте у розпач. Немає нічого гіршого, ніж опустивши руки покладатися на обставини.
Вам необхідно зрозуміти і прийняти, що серйозні зміни, зокрема й негативні — невід'ємна частина життя.
7. Пам'ятайте, що стресогенними життєвими ситуаціями швидше і краще володіють ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це найнадійніший спосіб підготовки та боротьби із стресами.
8. Активний спосіб життя допомагає створенню захисного фонду адаптаційних механізмів проти стресу.
9. Для послаблення негативної дії стресової ситуації необхідні «емоційні тили», які допомагають знайти почуття впевненості в собі і забезпечують вам емоційну та моральну підтримку.
10. Долати стресові ситуації допомагають деякі суспільні інститути: наприклад, дошкільні заклади, школи, інститути.
Додаток
Вправи на розслаблення
1. Вправи із дзеркалом.
Сядьте зручніше перед дзеркалом і поговоріть самі з собою. Розкажіть про все, що з вами сталося, й спробуйте це проаналізувати. Говоріть самі з собою доти, доки все, що вас хвилює, не буде промовлено вголос і ви не відчуєте полегшення.
2. Лист до себе.
Декому краще допоможе впоратися зі стресом перенесення своїх хвилювань на папір. Довірте паперу все, що відчуваєте й думаєте. Цей спосіб має ту перевагу, що письмова мова коротша й логічніша. Змальовуючи в листі ситуацію, розуміти проблему починаєш швидше, ніж у розмові. Лист можна відразу знищити або сховати й перечитати, коли знову почнуть хвилювати травматичні події. Ви згадаєте свій стан і зрозумієте, що зможете з ним упоратись, як і минулого разу.
3. Звільнення від почуття образи. Для поліпшення свого стану вам дуже важливо звільнитися від почуття образи, пробачити тих людей, які вас образили. Американський психолог Луїза Хей вважає, що: «Прихована образа, злість, критика себе та інших — найбільш шкідливі для здоров'я емоції. Ми мусимо звільнитися від минулого і пробачити всіх без винятку, так само й самих себе. Повне звільнення від образи або злості виліковує ваші хвороби».
| 
