Година спілкування «Толерантність»

 Мета:

 допомогти учням сформулювати поняття «толерантність»;

 розуміти толерантність як один із найнеобхідніших принципів людського буття;

 пояснити, чому терпимість є необхідною умовою збереження миру (в колективі, в суспільстві, у світі);

 вчити прогнозувати, розробляти та втілювати в життя шляхи розв'язання конфліктів, висловлювати власну позицію.

 Обладнання: епіграф, класна дошка, тести для учнів.

 Епіграф:

 «Уміння миритися з недосконалістю інших є ознакою справжньої гідності» (Г. Вінклер)

 Хід виховної години

 І. Організаційна частина

 ІІ. Вступна частина

 Вступне слово вчителя: Старовинна легенда

 Зустрілися раз білий і чорношкірий. Стали розмовляти:

 — Який ти потворний, негре. Неначе увесь сажею ви¬мазаний, — сказав білий.

 Чорний зневажливо зіщулився і сказав:

 — Який ти потворний, білий! Неначе тебе всього обер¬нули папером.

 Сперечалися вони, сперечалися, ніяк не могли прийти до згоди і вирішили піти до мудреця. Вислухав їх мудрець і сказав білому:

 —Подивися, який красивий твій чорний брат. Він чор¬ний, як південна ніч, і в ній, подібно до зірок, сяють очі його... Потім мудрець звернувся до чорношкірого:

 — А ти, друже, подивися, який красивий твій білий брат. Він красивий, як виблискуючий білий сніг, що лежить на вершинах наших гір, а волосся його — кольори сонця...

 Негр і білий присоромилися своєї суперечки і помири¬лися.

 А мудрець думав про майбутнє. І видалася йому така картина... Крутяться у веселому хороводі, танцюючи і ви¬співуючи пісні, білі, чорні, жовті люди. З любов'ю дивлять¬ся вони одне на одного. І перекриває звуки музики і пісень чийсь молодий голос: «Як добре, що всі ми різні. А то жити було б так нудно!»

 Класний керівник. Про що ця легенда, чого вчить? (Відповіді учнів.)

 Тема нашої години — «Толерантність». Це слово похо¬дить від латинського «терплячий», це — терпимість до ін¬ших думок і вірувань.

 — Як ви гадаєте, чи актуальна ця тема сьогодні?

 — Чому виникають суперечки між людьми?

 — Хто винний у їх розв'язанні?

 — Чи можна уникнути суперечок, які роблять людей злими одне до одного?

 У ході відповідей учні повинні назвати головною при¬чиною небажання прислухатися до іншої людини.

Сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо такому поняттю як толерантність.

 Ви зустрічалися з ним на уроках етики. Нашим завданням сьогодні є навчитися розрізняти толерантні та нетолерантні вчинки, виявляти толерантне ставлення один до одного, а також визначити рівень власної толерантності кожного за допомогою тесту.

 ІІІ. Основна частина

 Для початку ми спробуємо розіграти ситуацію. Для цього на дошці зображена цифра. Для участі потрібно два учні. Один учень бачить у цій цифрі 6, а інший 9. Спробуйте відстояти кожен свою точку зору.

 (Учні сперечаються)

 Тепер давайте проаналізуємо поведінку учасників.

 - Що в їхній розмові вас збентежило?

 (Діалог УЧИТЕЛЬ↔КЛАС)

 Отже, давайте сформулюємо, що ж таке толерантність і, яку людину можна назвати толерантною.

 Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших людей. Інтолерантність – це протилежне поняття до толерантності.

 Нині толерантність розуміється перш за все як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання права інших на свої думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

 Поділ людей на толерантних та інотолерантних є досить умовним. Кожна людина у своєму житті здійснює як толерантні, так й інотолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забезпечити успіх у спілкуванні.

 Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не ділить світ на дві частини - чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїми» та «чужими», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

 Асоціативний ряд

 Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.

 (На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записують їх)

 Т – терплячий, товариський, тактовний.

 О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.

 Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.

 Е – енергійний, елегантний, ефективний.

 Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.

 А – активний, акуратний, авторитетний.

 Н – надійний, найдорожчий.

 Т – терплячий.

 Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.

 І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.

 С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий.

 Т – тактовний, товариський.

 Ь.

 Рефлексія (Вправа «Літній дощ»)

 Хід вправи:

 Учасники стоять у колі.

 Учитель:

 Чи знаєте ви, що таке літній дощ? Ні? Тоді давайте разом почуємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як вони повернуться до мене, я передам інші. Слідкуйте уважно!

 1. Піднявся вітер (ведучий тре долоні).

 2. Починає крапати дощ (клацання пальцями).

 3. Дощ посилюється (почергове плескання долонями).

 4. Починається справжня злива (плескання по ногах).

 5. А ось град, справжня буря (тупіт ногами).

 6. Але що це? Буря стихає(плескання по ногах).

 7. Дощ стихає (плескання долонями).

 8. Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).

 9. Тихий шелест вітру (потирання долонями).

 10. Сонце! (руки догори).

 А тепер ви виконаєте тест «Чи виявляєш ти толерантність»

 Обери ту відповідь, яку ти вважаєш правильною, та полічи, скільки відповідей «б» ти отримав:

 1. Для того, щоб не було війни...

 а) неможливо нічого зробити, тому що війни будуть завжди;

 б) потрібно розуміти, чому вони відбуваються.

 2. У школі говорять про героїв, які виявили толерантність...

 а) це тебе не цікавить;

 б) ти хочеш дізнатися про цих героїв більше.

 3. Ти протистоїш насильству...

 а) насильством;

 б) приєднуєшся до інших людей для того, щоб сказати «Ні!».

 4. Товариш тебе зрадив...

 а) ти помстишся йому;

 б) ти намагатимешся порозумітися з ним.

 5. Коли говорять про дітей, які постраждали від війни...

 а) ти почув про це і забув;

 б) ти шукаєш можливість для того, щоб проявити з ними солідарність.

 6. Ти не згоден із кимось...

 а) ти не даєш можливості йому говорити;

 б) ти все-таки слухаєш його.

 7. У класі, ти вже відповів...

 а) ти хочеш відповідати ще;

 б) ти даєш можливість відповісти іншим.

 8. Тобі пропонують листуватися з кимось з іноземців...

 а) ти не відчуваєш ні потреби у листуванні, ні потреби ділитися своїми думками та мріями;

 б) ти хочеш листуватися для того, щоб поділитися своїми думками, мріями.

 Обробка результатів. Якщо у тебе переважають відповіді «б», це означає, що ти виявляєш велику толерантність, є майбутнім громадянином світу, відповідальним і солідарним, активним провідником миру. Поясни своїм друзям, як тобі це вдається.

 Якщо у тебе від 3 до 7 відповідей «б», це свідчить про те, що ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся нав'язати свої ідеї, але проявляєш цікавість, у тебе гарна, уява. Використовуй ці свої риси для боротьби з нетерпимістю.

 Якщо у тебе менше ніж 3 відповіді «б», це означає, що ти зовсім не толерантний. Але якби ти був налаштований оптимістичніше і навчився дискутувати, ти міг би стати більш щасливим. Спробуй докласти більше зусиль.

 Вправа «Емоції та ситуації»

 Учитель: Зараз кожний з вас назве одну емоцію, почуття. Я починаю: «Спокій». Коли всі назвали по одній емоції і запам'ятали, продовжуємо вправу.

 А тепер кожен по черзі називає певну ситуацію і передає кульку іншому учаснику. Той, взявши кульку, має повторити ситуацію та назвати «свою» емоцію. Наприклад: «Коли я стою у черзі, то відчуваю... радість!» Вправу закінчено, коли кулька побувала у кожного з учасників.

 ІV. Підсумок заняття

 Давайте спробуємо повторити ти тепер ситуацію з числами з толерантної точки зору.

 (До дошки виходять 2 учні і ведуть дискусію)

 Тож будьте толерантними, з повагою відносьтеся один до одного, та до оточуючого вас світу.

 Всі ми  несхожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз відділ досліджень проведе дослід, який показує що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять чоловік вийдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

1.     Складіть аркуш навпіл.

2.     Відірвіть верхній правий кут.

3.     Знову складіть навпіл.

4.     Відірвіть правий верхній кут.

5.     Знову складіть.

6.     Знову відірвіть верхній правий кут.

7.     Складіть аркуш надвоє.

8.     Якщо можна, відірвіть правий кут.

9.     Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав  аркуші інакше, ніж ви,є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

 Толерантність…Це слово походить від латинського прикметника «Терплячий». Отже, Толерантний – це здатний витримувати іншого, не такого як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть зі відсутності приязні, поваги, любові. Серед правил етикетного спілкування є рекомендації про прийняту відстань між співрозмовниками.

Толерантність – це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

Поняття «толерантність»у різних мовах має різні відтінки.

Так, в англійській мові –це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій – повага свободи іншого, його способи думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

 Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права. Що сприяє порозумінню між людьми? (Повага, любов, компроміс)

Сказочка о счастье

На свете жил один король,

Богатый и могучий.

Всегда грустил он. И порой

Бывал мрачнее тучи.

Гулял он, спал, обедал,

А счастья он не ведал!

Но вечно хныкать и тужить

Бедняге надоело.

Вскричал король: «Нельзя так жить!» -

И с трона спрыгнул смело.

Да вмиг порушить свой удел

Не в королевской власти?

И вот король в карету сел –

И покатил за счастьем.

Король в окошечко глядит,

Карета быстро катится.

Постой-ка, кто там на пути?

Девчонка в драном платьице.

- О, всемогущий мой король,

Подать хоть грошик мне изволь.

- Эй, попрошайка, пропусти

Скорей мою карету.

Сойди немедленно с пути,

Ведь я за счастьем еду! –

Сказал король и укатил.

А в синем небе месяц стыл…

Карета мчится наугад

Бог весть в какую сторону.

Вдруг на пути стоит солдат,

Израненный, оборванный.

- О, мой король, - вскричал солдат, -

Тебя я видеть очень рад!

Прошу покорнейше: устрой

Меня ты в услужение,

Я за тебя стоял горой,

Я, право, бился, как герой,

Я выиграл сражение.

- А ну, служивый, пропусти

Скорей мою карету.

Сойди немедленно с пути,

Ведь я за счастьем еду! –

Сказал король и укатил,

А в синем небе месяц стыл…

Карета мчит во весь опор,

Конь скачет, что есть духу.

Вдруг на дорогу вышла с гор

Сутулая старуха.

- Прости, любезный мой король,

Старуху одинокую.

Мой дом – вон, видишь, за горой,

С утра ушла далеко я.

Ношу из леса я дрова –

Тяжелая работа.

Гляжу вокруг, едва жива:

А вдруг поможет кто-то…

- А ну, старуха, пропусти

Скорей мою карету.

Сойди немедленно с пути,

Ведь я за счастьем еду! –

Сказал король и укатил,

А в синем небе месяц стыл…

Вот лето кончилось. Жара

Сменяется ненастьем.

Король торопит:

- В путь пора,

Еще немного – и ура!

Свое настигну счастье!

И все бы кончилось бедой –

Сомнений в этом нету.

Да старец с белой бородой

Остановил карету.

Перекрестившись, не спеша,

Торжественно и строго

Сказал: «Заблудшая душа,

Король, побойся Бога!

Ты ищешь счастье для себя,

Ты странствуешь по свету.

Но, только ближнего любя,

Найдешь ты счастье это.

Скорей послушайся меня:

Обратно разверни коня,

Дитя согрей и накорми,

Солдата в сторожа найми,

Все это сделай, но сперва

Старушке ты поможешь:

Из дома довезешь дрова,

Распилишь и уложишь…»

Тут вышла полная луна.

И осветила путь она.

Нелегкий путь, обратный путь.

Путь к счастью, не куда-нибудь.

Король поныне во дворце

Всем людям помогает.

И счастье на его лице,

Как ясный день, сияет!

Вопросы к учащимся:

Как бы вы назвали поведение короля в начале истории?

Как вы думаете, почему изменился король?

Всегда ли в жизни происходят такие изменения?

Чему нас учит эта сказка?

Вывод. Человек должен стремиться к тому, чтобы изменить себя в лучшую сторону, жить в мире с собой. Единственная настоящая ошибка – не исправлять своих прошлых ошибок.